Юридична психологоя конспект лекцой 19.08.2018 – Категория: Таможенное право

Выдержка из работы

Отображение культурных особенностей и предпосылок возникновения Олимпийских игр в древней Греции
Касьяненко О. Г.
Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
Аннотации:
В статье проведено сравнение развития различных цивилизаций Древнего мира одного временного периода (Египет, Персия, Македония, Римская империя, Китай) и выявлены закономерности возникновения системы физической культуры именно в Греции. Отображение политических, религиозных, культурных особенностей развития общества позволило определить характерные черты цивилизации Древней Греции. Подробное изучение способа жизни древних греков дает возможность выявить предпосылки для становления Олимпийских игр.
Ключевые слова:
Олимпийские игры, культура, способ жизни, древнегреческая цивилизация.
Касьяненко О. Г. Воображения куль-турних особливостей i передумов ви-никнення Олiмniйськихор у древнш Грецм. У статт проведено пор1вняння розвитку р1зних цив1л1зац1й Стародавньо-го св1ту одного часового перюду (бгипет, Перс1я, Македон1я, Римська 1мпер1я, Китай) та виявлен законом1рност1 ви-никнення системи фнзичноТ культури саме в Грецп. В1дображення пол1тичних, рел1г1йних, культурних особливостей розвитку сусп1льства дозволило визначити характеры риси цив1л1зацГТ СтародавньоТ Грец1Т. Ретельне вивчення способу жит-тя стародавн1х грек1 В дае можливють виявити передумови для становлення Ол1мпшських 1гор.
Ол1мп1йськ1 1гри, культура, спос1б життя, старогрецька цив1л1зац1я.
Kasianenko O.G. Map of cultural features and premises of rise of Olympic plays in ancient Greece. In
the article have made comparison of development different civilizations of the Ancient world at the one time period (Egypt, Persia, Macedonia, Roman empire, China) and have shown the law of origin the system of physical culture exactly in Greece. The display of political, religious, cultural features of society development allowed to define characteristic feature the civilization of Ancient Greece. The detailed study a way of life the Ancient Greeks gives ability to show backgrounds for becoming of how the Olympic Games came to be.
Olympic Games, culture, way of life, the Ancient Greek civilization.
Введение.
Уникальность культуры Древней Греции, основы которой были заложены еще во II тысячелетии до н.э., может быть охарактеризована во многих проявлениях. Подробное их рассмотрение позволило выделить одну из основных особенностей древнегреческой культуры — динамизм. За три столетия (VIII — VI вв. до н.э.) греки совершили скачок из варварства в цивилизацию, от первобытной сельской общины к государству — полису, от господства родовой знати к демократии, от натурального хозяйства к высокоразвитой товарно-денежной экономике. В культурном развитии за 4−5 столетий был пройден путь от религиозно-мифологического мышления, отягощенного множеством первобытных суеверий и предрассудков, к философии и науке в колоссальном многообразии их школ и направлений.
Анализ последних исследований и публикаций, связанных с вопросами изучения становления Античных Олимпийских игр, показал, что количество исследований непосредственно влияющих на расширение знаний о политических, религиозных, культурных особенностях развития общества Древней Греции и их воздействие на Олимпийские игры, не значительно. Подробный анализ, проделанный определенными авторами (Кнабе Г. С., 1996- Андреев Ю. В., 1998 и др.), позволяет изучить вопросы культурного развития Древней Греции. Рассмотрение становления Олимпийских игр (Pouret Henri, 1971) дает краткую характеристику по данному вопросу. Таким образом, необходимость отображения культуры Древней Греции во взаимосвязи с изучением предпосылок возникновения Олимпийских игр, подвергло к осуществлению данного исследования.
Исследования проведены в соответствии со Сводным планом научно-исследовательской работы Министерства Украины по делам семьи, молодежи и спорта © Касьяненко О. Г., 2009
на 2006−2010 годы по теме 1.1.1. «Система олимпийского образования в общеобразовательных учебных заведениях» (№ ДР 0105Ш1 389).
Цель, задачи работы, материал и методы.
Цель исследования — исторический анализ культуры Древней Греции и предпосылок возникновения Олимпийских игр.
Результаты исследований.
Древняя Греция не принадлежала к самым могущественным государствам в эпоху архаического периода (со II тысячелетия до н.э. до V в. до н.э.). В 1−11 тысячелетии до н.э. поднимались и крепли Египет, Персия, Македония, Римская империя, Китай. Во всех этих странах тоже были свои состязательные традиции, культы силы, население которых воспитывалось в постоянной готовности к смертоносным и завоевательным походам. Но только древнегреческое общество сумело создать настоящую систему физической культуры (многократное начальное физическое обучение, агонистика, система регулярных состязаний, сеть стадионов и палестр — специальных учебных заведений) [2], вершиной которой стали Олимпийские игры. В Греции военный фактор влиял на это достаточно существенно: слабые телом и духом не устояли бы при многочисленных враждебных нападениях.
Греческое общество не было сковано деспотической властью, как в восточных рабовладельческих государствах, и это содействовало развитию культуры Древней Греции. Для греков были присущи свобода, стремление к самосовершенствованию, к высшим достижениям во всех сферах жизни.
Впервые в истории человечества в Греции были созданы условия для свободного и всестороннего раскрытия всех физических и духовных возможностей, заложенных природой в каждой отдельно взятой человеческой личности. В странах Востока каждый человек обычно выполнял какую-то одну уже заранее
предназначенную ему роль: храброго воина, искусного мастера-ремесленника, трудолюбивого земледельца и т. п. Гражданин греческого полиса мог выступать в нескольких ролях одновременно, чередуя занятия торговлей, сельским хозяйством, политикой или военным делом с атлетическими упражнениями, пением и игрой на музыкальных инструментах, участием в философских диспутах и т. п. Поэтому все эти виды социальной и духовной активности развивались в Греции более или менее равномерно, обогащая общий фонд греческой культуры [1].
Среди цивилизаций Древнего мира греческая цивилизация была первой и единственной, которая во всей своей жизнедеятельности ориентировалась преимущественно на человека, на самоценную и самодостаточную человеческую личность, ставя ее фактически в центр мироздания. В этом проявлялся греческий гуманизм или антропоцентризм, несмотря на то, что грекам были хорошо известны и кровавые, опустошительные войны, и попрание элементарных прав человека, и эксплуатация человека человеком в одной из самых жестоких ее форм — в форме рабства. Тем не менее, именно в Греции человек впервые осознал себя свободной и уникальной личностью, резко отличающейся от массы других внешне похожих на него индивидов. Уровень личной свободы, которой пользовались граждане греческих полисов, оказался недостижимым для всех прочих народов древности.
В Греции, за редкими исключениями (среди этих исключений наиболее известна Спарта с ее казарменным строем), не значится столь характерного для стран Востока тотального подавления интересов личности ради «высших интересов» государства, чаще всего воплощенного в фигуре самодержавного деспота. Государство не вмешивалось здесь в частную жизнь граждан с той бесцеремонностью и абсолютным безразличием к конкретной человеческой судьбе, которые были отличительными чертами всех политических режимов Древнего Востока. Не было здесь и «духовной цензуры», т. е. всепроникающего контроля жрецов за настроениями и поведением каждого отдельно взятого человека [1].
Отличие греков также было ощутимо при рассмотрении божественных верований. Не отвергая существования разного рода сверхъестественных сил и, прежде всего, богов и в определенных случаях обращаясь к ним за помощью, греки, тем не менее, старались смотреть на окружающий их мир прямо и трезво, оценивая его рационально, т. е. с точки зрения здравого смысла и по законам хотя бы элементарной логики [1].
В отличие от большинства древних обществ, развивавшихся более или менее изолированно, и, как правило, замкнутых на самих себе (классическими примерами здесь могут служить Египет и Китай), греческое общество было обществом открытого типа, т. е. ориентированным на широкие контакты с внешним миром с целью обмена не только различными материальными ценностями, но и всевозможной полезной информацией. Греки, приглядываясь к странам, заселенным так называемыми «варварами». Их инте-
ресовала природа варварских стран, нравы и обычаи населявших их племен, религия и архитектура и т. д. В их интересе заключался ярко выраженный элемент любознательности и желания постичь чужую культуру, перенять из нее все наиболее ценное и полезное. При этом греки никогда не копировали слепо все то, что им приглянулось в чужих землях, а старались это чужое приспособить к своим особым потребностям, склонностям и вкусам, сделать заимствованное органической частью своей собственной культуры. Заимствуя все и отовсюду, греки при этом ухитрились не просто сохранить оригинальность и неповторимость своей собственной культуры, но и еще более развили и усилили ее [1].
Отличия наблюдались в устройстве полисов — общественной форме, наиболее полно соответствующей уровню развития производительных сил античного мира. Важнейшим отличием греческого полиса от общинных и государственных структур Ближнего Востока была гражданская солидарность, существовавшая не только как норма, но и как практика. В восточных общинах обедневшие люди редко могли рассчитывать на помощь своих соседей: им грозило долговое рабство или переход под юрисдикцию царя, что означало особую форму зависимости. Греческой гражданской общине удалось отменить долговое рабство, а также избежать иерархических структур с сакральной властью царя на вершине или ликвидировать их. Это имело существенные социально-психологические последствия: у граждан сложилось понятие свободы как отсутствия подчинения чьей-либо личной власти, сочетавшееся с чувством долга перед полисом, гарантировавшим эту свободу. В древневосточных государствах огромную роль в поддержании традиции играло профессиональное жречество- в греческих полисах по существу такого жречества не было. Носителем традиции выступал сам гражданский коллектив. Каждый человек без посредничества жрецов мог принести жертву богам и даже основать святилище [3].
Особой чертой греческой культуры была ее соревновательность, или, как говорили греки — агон. Зародившись в среде аристократии, агон пронизывал жизнь греков на протяжении всей античности. Судьями на состязаниях выступали граждане: их вкусы, традиции, нормы, на которых ориентировались авторы художественных произведений, определяли успех или неуспех последних, в то время как на древнем Востоке главными заказчиками выступали цари и храмы [3].
В целом для античной культуры Древней Греции были характерные следующие черты: понятие высокой гражданской нормы, учитывая которую оценивается любое проявление человеческой деятельности и творчества- понятие классики, то есть динамического равновесия, в котором в античном мире всегда находятся высокая норма и повседневная практика, интересы общественного целого и интересы отдельного гражданина, идеал и жизнь- понятие эстетической формы, в которую должно быть воплощено любое жизненное и творческое содержание, потому что только эстетически совершенная форма делает это
содержание не просто личностным самовыражением, а общественно значимым, понятным для сограждан и потому единственно достоверно реальным [3].
У греков считалось, что действительное благородство детерминировано телесностью и потому присуще всем сильным и красивым людям. Поклоняясь богам, греки видели в них идеально развитых атлетов [4]. Именно благодаря таким общественным нормам было возможно основание неповторимой культуры Древней Греции и, по словам древнегреческого поэта Пиндара, «благородной звезды» — Олимпийских игр [5].
По мнению Pouret Henri четыре фактора характеризовали античные игры:
Античные Олимпийские игры были совокупностью всех религиозных, социальных, военных, артистических и политических выражений в греческом мире. Исходя из этого появилось понятие «идеального человека», совершенный тип человека, практикующий религиозные убеждения своих граждан, придерживающийся уже утвержденного социального порядка, готовящийся за счет своей мышечной силы быть сильным воином, защищающим свою страну, становящийся моделью для скульптора, вдохновением для поэта и драматурга, человек совершенный и стабильный, который является для всех других граждан образцом идеального стандарта.
Древние греки установили единицы измерения в жестком взаимодействии с Олимпийскими Играми- единица длины была стадием, названная по расстоянию, которое отделяет на древнем стадионе Олимпии старт от финишной линии. Единица времени имела также Олимпийскую сущность, с тех пор, как греческая жизнь была измерена в Олимпиадах.
Первый записанный документ греческой цивилизации не военный документ, ни политический или юридический, а надпись на мраморе первого победителя в Олимпийских Играх бегуна Корэйба — 776 г. до н.э.
Именно благодаря Олимпийским Играм греки достигли своего политического единства. Перемирие (с древнегреческого вквхвта, обозначающее «пожатие рук»), предусматривающее остановку войн, возникло с начала Олимпийских Игр. Изначально перемирие длилось в течение одного месяца, а в результате изменений продолжительность его увеличилась до трех месяцев. В течение этого периода, спортсмены, их родственники и обычные паломники могли без опасения направляться в Олимпию для просмотра и участия в Олимпийских играх и возвращаться обратно в их города [7].
Выводы.
Проведенный исторический анализ основных черт культуры и способа жизни древних греков и сравнение их со странами Древнего Востока позволил установить причины возникновения Олимпийских игр именно в Древней Греции.
Дальнейшие исследования предполагают определение связи Олимпийских игр с искусством, культурой, воспитанием и образованием в различных периодах истории Древней Греции.
Список литературы Андреев Ю. В. Цена свободы и гармонии: Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации Ю. В. Андреев. — СПБ: Але-тейя, 1998. — 400с.
Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Л. Кун. Пер с венг./ Под общ. ред. [и с предисл.] В. В. Столбова. -М.: Радуга, 1982 — 399с.
Античное наследие в культуре России/ Г. С. Кнабе, Б. В. Межуев, А. А. Носов и др. — М.: Российский НИИ культурного и природного наследия, 1996. — 262с.
Павсаний. Описание Эллады. Пер. С. П. Кодратьева. — М. — Л.: Искусство, 1940. — 592с.
Пиндар В. Оды. Фрагменты / Изд. подг. М. Л. Гаспаров, Отв. Ред. Ф. А. Петровский. — М.: Наука, 1980. — 503с. Pouret Henri. The Olympic philosophy: past — present — future / by Henri Pouret. — Athens: IOA: 1971. — 29p.
Andronicos Manolis. The Olympic Games in ancient Greece: ancient Olympia and the Olympic games / by M. Andronicos … [et al. ]- I. Meitani, E. Exison, A. Christodoulou- general supervision Nicolaos Yalouris: Ekdotike Athenon, 1982. — 303p.
Поступила в редакцию 09. 10. 2009 г. Касьяненко Ольга Геннадиевна [email protected] ru
Полжультурна пiдготовка вчителiв у системi шслядипломноТ педагопчноТ освгти (шдвишення 1чвал1ф1кац1Т)
KI3IM М.В.
Харювський нацiональний педагогiчний ymieepcumem шет Г. С. Сковороди
Кизим М. В. Поликультурная по дготовка учителей в системе последипломного педагогического образования (повышение квалификации). Приводятся различные подходы к определению поликультурного образования. Освещается состояние внедрения поликультурного подхода в систему образования Украины (общеобразовательных, высших учебных заведений и систему последипломного педагогического образования). Обосновывается необходимость поликультурной подготовки педагогов в системе последипломного педагогического образования Украины (повышения квалификации педагогов). Показана перспективы внедрения универсальных спецкурсов по поликультурной подготовке для всех категорий учителей.
Анотацм:
Наводяться р1зн1 пщходи до виз-начення пол1культурноТ осв1ти. Висв1тлюеться стан упровадження полкультурного пщходу в систему осв1ти Укра'-ши (загальноосв1тн1х, вищих навчальних заклад1 В та в систему пюлядипломно'-'-'- педагопчно'-'-'- осв1ти (п1двищення квал1ф1каци). Обфунтовуеться необх1дн1сть пол1культурно!
п1дготовки педагог1 В у систем! пюлядипломно'-'-'- педагопчно'-'-'- осв1ти Укра'-ни (п1двищення квал1ф1кацп педагог1в). Показано перспективи запроваджен-ня уншерсальних спецкурс1 В з полкультурно'-'-'- пщготовки для вс1х категор1й учител1 В.
Ключовi слова:
полiкультурна освiта, полкуль-турна пiдготовка, пслядиплом-на, педагогчна, освта.
поликультурное образование, поликультурное подготовка, последипломная, педагогическая, образование.
Kizim M.V. Multicultural preparation of teachers in the system of post-diploma pedagogical education (in-plant training). Different approaches over are brought to determination of multicultural education. Lights up the state of introduction of multicultural approach in the system of formation of Ukraine (general, higher educational establishments and system of post-diploma pedagogical education). The necessity of multicultural preparation of teachers is grounded for the system of post-diploma pedagogical education of Ukraine (in-plant trainings teachers). Rotined prospects of introduction of the universal special courses on multicultural preparation for all categories of teachers.
multicultural education, preparation, postdiploma, pedagogical, education.
Вступ.
Як вщомо, у ХХ — ХХ1 ст. у всьому свт вщбуваються процеси глобалГзацп. Наслгдками цих процеав в освт е, по-перше, потреба в ушфшаци освггшх систем 1 вимог, а, по-друге, як результат поширення мнрацшних процесiв, необхiднiсть реформування системи освгга на принципах рiзноманiтностi, полшультурносп, толерантносл, плюралiзму. Адекватною вiдповiддю на запити реальностi, яка вгдображае потребу в шдготовщ людини до життя у швидко змiнному полiкультурному суспiльствi, е полГкультурна освiта.
Концепцш полГкультурно1 освгти було висуну-то в США у 1981 рощ Дж. Бенксом. Головна и мета, на думку вченого, полягае у розвитку мГжкультурно! (полшультурнох) компетентностi. Змiст освiти, за Дж. Бенксом, мае вщображати як культуру окремих етшчних груп суспшьства, так i загальну (у даному ви-падку американську) культуру. Дж. Бенкс створив мо-делi змюту полшультурно1 освiти, сформулював умо-ви, за яких полiкультурна освiта буде ефективною[1].
Слiд зауважити, що, на думку шших дослщниюв, змiст полшультурно! (багатокультурно!) освiти не може буде зведений лише до набуття полГеттчно1 (багатоет-тчно1) компетентностi. Полiкультурна освгга повинна включати й iншi аспекти культурного розмаитя — на-приклад, релiгiйнi, мовнi, соцiальнi, гендернi. Тобто можна зазначити, що полiкультурна освгга мае за мету формування щнностей, що пщтримують культурний плюралiзм в уах його значениях [5- 7- 9]. Схожо1 думки дотримуються Г. М. Коджастрова, А. Ю. Коджаспров, як1 вважають, що побудова освГти на принципах саме культурного плюралiзму допомагае перетворити рГзно-манiття суспiльства в корисний фактор його розвитку, забезпечуе адаптащю людини до умов iснувания, яш
I© К1з1м М.В., 2009
швидко змшюються, допомагае! й сформувати багато-гранну картину свГту[11]. Таким чином, ми бачимо, що сучасне розумшня поняття полшультурнох освГти е зна-чно ширшим, тж це було спочатку.
В Украш полГкультурнГй освт надаеться важливе значення як такш, що сприяе поширенню толерант-носп в суспГльствГ, забезпечуе права нащональних меншин та задоволення! х освгттх запитГв. Основною метою полГкультурно1 освГти, на думку украшських учених, е «формування нового менталитету, усвщом-лення багатокультурно1 перспективи розвитку люд-ського суспшьства, розумшня, визнання Г забезпечен-ня прав рГзних культур на Гснування Г як автономних одиниць, Г як комплексу еднання, що роблять внесок у розвиток загальнолюдсько1 культури» [8,163]. Але на сьогодшшнш день питання впровадження полГкуль-турно1 освГти як у загальноосвГтнГх, так Г у вищих навчальних закладах та системГ тслядипломно1 педаго-пчно1 освГти (пгдвищення квалГфГкацп) е недостатньо розробленим, Г цшсна система полГкультурно1 освГти в Украш на даний час вгдсутня. Тому, на наш погляд, першочерговим е завдання полГкультурно1 пГдготовки педагогГв, якГ вже сьогодш працюють у загальноосвГтнГх, дошшльних та позашшльних навчальних закладах, бо саме! м належить у найближчий час здш-снювати полГкультурну освГту (а багато хто з них уже працюе над цим питанням).
Робота виконана за планом НДР Харшвсько-го нацюнального педагогичного унГверситету Гмен Г. С. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Метою дано1 статтГ е окреслення стану Г перспек-тивних напрямГв розвитку полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ пГслядипломно1 педагогГчно1 освГти (тдвищення квалГфГкаци).
Результати дослщження.
У сучаснш багатокультурнiй украiнськiй держав1 питанню впровадження полшультурно! освiти в на-вчальний процес освiтнiх закладiв рiзного рiвня при-дiляeться певна увага. Зокрема, у навчальний процес ЗНЗ упроваджуються новi спецкурси та факультати-ви, як1 сприяють формуванню в учнiв пол^льтурно! компетентностi, вихованню толерантностi, культурного плюралiзму (наприклад, курс «Християнська етика в украшськш культурЬ»). Також дослiджуються можливостi запровадження пол^льтурно! освхга, зокрема в початковш школi (Л.?. Перетяга), через традицшш предмети в основнiй школi, наприклад, географш (1.М. Шоробура), гуманiтарнi предмети (А.К. Солодка), предмети художньо-естетичного циклу (Е.1. Койкова) тощо. Унiкальним е досвiд автономно! республiки Крим, де створено цiлiсний штегрова-ний курс «Культура добросусхдства», який охоплюе дiтей на всiх ступенях освхга — вiд дошкiльних закла-дiв до ВНЗ, i е, за визначенням авторiв, «розгорнутим кримознавством». Цей курс мiстить знания не пльки iсторичного, природно-географiчного, лпературоз-навського та лiнгвiстичного характеру про Крим, але й вщображае перш за все «особливосп конкретного регюну, навчального закладу, населеного пункту, кож-но! кримсько! ам'-!» [6].
Зрозумiло, що здiйснения полiкультурноi освь ти в загальноосвишх навчальних закладах потребуе спешально! пiдготовки педагогiчних кадрiв. У бага-тьох вищих педагогiчних навчальних закладах Укра-!ни вже запроваджуються ввдповщт навчальнi курси (спецкурси, факультативи). У низщ дисертацiйних дослхджень та статей висвплюються рiзнi аспекти полшультурно! пхдготовки майбутнiх учителiв: по-лiкультурна компетентшсть майбутнього вчителя (Р.Р. Агадуллiн), особливосп пол^льтурно! освiти майбутнiх вчителiв в шших кра! нах (Я.Г. Гулець-ка, О.К. Мiлютiна), виховання духовних цшностей у студентсько! молодi в полшультурному простор! (В.О. Долженко), професiйно-педагогiчна пхдготовка майбутнiх викладачiв до роботи в умовах пол^ль-турного середовища (А.В. Сущенко), актуальнi аспекти тдготовки майбутнiх учителiв мистецьких дис-циплш в умовах полiкультурного середовища (О.?. Реброва), пiдготовка майбутнiх учителiв до роботи з пол^льтурного виховання (С.Б. Беляев, Л.В. Во-лик), професшно-педагопчна пхдготовка майбутнiх вчителiв до взаемоди суб'-ектiв освiтнього процесу в умовах Кримського регiону (Н.В. Якса), технологи формування етнокультурно! компетентностi студентiв педагопчного унiверситету (О.1. Гуренко), формування толерантних вiдносин студентiв у полшультурному середовищi вищого навчального закладу (Я.В. Довго-полова) та iн.
Зокрема, Н. В. Яксою розроблена концептуальна модель професшно! тдготовки майбутнього педагога до мiжкультурноl взаемоди суб'-екпв освiтнього процесу в умовах Кримського регюну. Характерною для ще! моделi е цшсшсть спiлкуваиня, свобода вибору, актившсть, динамiчнiсть. До прiоритетних цiлей поль культурно! педагогiчноi освiти дослiдниця вщносить
формування конкурентоспроможного фахiвця, здат-ного до активно! життедiяльностi в багатонацюналь-ному полiкультурному середовищi. Н. В. Якса видме основнi цикли професiйноl тдготовки майбутшх учи-телiв до мiжкультурноl взаемодii iз суб'-ектами освiт-нього процесу: 1) оволодшня основами педагопчно! майстерностi- 2) набуття м1жкультурного досвщу- 3) утвердження власно! позиц^х- 4) оволодшня зна-ннями, умiниями, навичками, способами у сферi мiж-культурно! взаемодii- 5) подальше самовдосконален-ня, постiйний саморозвиток. У моделi спрогнозовано очiкуваиий результат у виглядi, зокрема, сформовано! готовносп майбутнього педагога до оргашзацп та здiйснення м1жкультурно1 взаемоди суб'-екпв освiт-нього простору [12,210−211, 398].
Модель пхдготовки педагогiв-фахiвцiв по робоп з молоддю в умовах пол^льтурного регiону (на при-клащ Кримсько! Автономно! Республiки) пропонуе О. А. Грива. Згхдно з цiею моделлю до обов'-язкових циклiв дисциплiн вводяться додатковi теми, наприклад: «Iсторiя народiв, що проживають у даному ре-гiонi" — «Культура i релiгiя етнiчних груп регiону" — «Захист прав меншин" — «Мистецтво народiв регiону» тощо. До фундаментальних дисциплiн додаються еле-менти (теми) — «Особливостi психологи народiв, що проживають у регюш" — до професiйно-орiентоваиих дисциплiн — «Особливосп етнопедагогiки народiв ре-гiону», «Особливосп управлшня в регiонi" — до циклу самостшного вибору ВНЗ — «Особливосп трешнгу спiлкуваиия», «Особливостi тренiнгу особиспсного росту», «Особливостi вирiшения конфлiктiв у поль культурному середовищi" — до циклу вшьного вибору студентiв — «Особливосп спшьно! дiяльностi, групо-во! роботи в полшультурному середовищi" — «Особли-восп роботи з дитячими i молодiжними об'-еднаииями в полiкультурному середовищi». Дослщниця пропонуе й додатковi можливi елементи (теми): «Мова (мови) народiв, що проживають у даному регюш», «Нацюнальш види спорту», «Елементи пол^льтур-ного мислення», «Тренiнг для нацюнальних лiдерiв», «Форми i методи роботи з меншинами», «Тренiнг за-хисту прав меншин» тощо [10].
Технологiю формування етнокультурно! компе-тентностi студентiв педагопчного ушверситету розро-блено О.1. Гуренко. Зпдно з планом !! дослхдження у навчальний процес окремих ВНЗ Укра! ни, розташова-них у Приазовському регюш (Бердянського державного педагопчного ушверситету, Марiупольського гума-нiтарного унiверситету), було впроваджено спецкурси з етнокультури нацюнальних меншин укра! нського Пiвнiчного Приазов'-я — болгар, грешв, нiмцiв тощо. Також дослщницею було видано навчальний поабник «Етнокультура нацiональних меншин укра! нського Швшчного Приазов'-я», який може успiшно викорис-товуватися у навчальному процесi як педагопчних, так i iнших вищих навчальних заклащв Укра! ни[3- 4].
У багатьох ВНЗ Укра! ни запроваджено також тд-готовку кадрiв для шкш, навчаиия в яких ведеться мо-вами нацiональних меншин (румунська, молдовська та iн.), що сприяе реалiзацi! принципу полiкультур-ностi в освт та забезпечуе гараитi! отримаиия освгга
рГдною мовою для представникГв Гнших нацюналь-ностей. Але на сьогодш питання цшснох полГкуль-турно1 професГйно-педагогГчно1 пГдготовки майбутшх учителГв е недостатньо розробленим.
Актуальним залишаеться й питання запроваджен-ня полГкультурно1 пГдготовки в системГ тслядиплом-нох освГти вчителГв (пГдвищення квалГфГкацЦ). Це пов'-язано насамперед Гз тим, що бшьшють педагогГв, як1 сьогодш е слухачами курсГв пГдвищення квалГфГкацп, здобули вищу освГту ще до того, як у ВНЗ почали запроваджувати спецкурси Г факультативи щодо пГдготовки педагогГв до роботи у полГкультурному середовищГ.
Сьогодш, на жаль, в УкрахнГ немае цшснох системи полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ тсляди-пломно1 педагогГчнох освГти (пГдвищення квалГфГкацЦ). Але слГд зауважити, що з 2009 року впровадження по-лГкультурно1 освГти у навчальний процес ППО вГдбува-еться дещо ГнтенсивнГше. Листом 1нституту Гнновацш-них технологий вГд 02. 09. 09 № 1. 4/18−3418 шститутам пГслядипломно1 педагогГчно1 освГти було запропонова-но розробити Г запровадити вГдповГднГ курси у навчальний процес шститупв ППО, хоча й до цього часу в навчальних планах окремих обласних ГнститутГв пГдвищення квалГфГкацЦ вчителГв можна було знайти курси, якГ певним чином сприяють розв'-язанню завдань по-лГкультурно1 освГти педагогГв. Наприклад, у Донецько-му обласному ГнститутГ пГслядипломно1 педагопчноХ освГти викладаються тематичнГ курси «Впровадження нацюнальних традицГй засобами музики» (для му-зичних керГвникГв дошкГльних навчальних закладГв), «Украхнознавство в системГ базових гумашгарних дис-циплГн» (для вчителГв украхнськох мови) — у Лугансько-му 1ППО — авторськГ (проблемнГ) курси «Модершзацхя нацГонально1 освГти в умовах глобалГзацл», «МеханГзм захисту прав людини: мГжнародний та нацГональний вимГри», «?вроатлантична ГнтеграцГя: витоки, партнерство, ствпраця» тощо.
Програма пГдвищення квалГфГкацЦ вчителГв, зо-крема кримськотатарсько1 мови та лггератури у Крим-ському республГканському 1ППО, мГстить поряд з шшими теми «Елементи народознавства в навчально-виховному процесГ», «Використання елементГв крим-ськотатарсько1 народно1 педагогГки в сучаснш прак-тицГ», «ПедагогГчнГ основи виховання дГтей у системГ нацГональних моральних цшностей» тощо.
Теми, що певним чином сприяють розвитковГ поль культурно1 компетентностГ педагогГчних працГвникГв, викладаються Г в ХаркГвському обласному науково-методичному ГнститутГ безперервно1 освГти (ХОН-М1БО), який здГйснюе пГдвищення квалГфГкацЦ педагогГчних працГвникГв область Це, наприклад, теми (модулГ): «РелГгГйна ситуацГя в Украхш ПротирГччя та тенденцЦ виршення», «Укра1нознавство як основа нацюнальнох системи освГти», «Харшвщинознав-ство: Гсторико-культурний Г географГчний аспекти" — «Громадянська освГга», «Громадянське виховання», «СвроштеграцГя Укра1ни: проблеми Г перспективи», «Становлення громадянського суспшьства в Украх-нГ», «ДемократГя Г етнокультурна багатоманГтнГсть», «СвроштеграцГя Укра1ни: проблеми Г перспективи»,
«Основи формування гендерно1 культури суспшьства» та Гн. УсГ названГ модулГ й теми передбачають висвГт-лення проблем полГетнГчностГ та багатокультурностх сучасного укра1нського та свГгового суспГльства.
НайбГльш грунтовним дослГдженням в УкрахнГ з питання полГкультурно1 пГдготовки вчителГв у системГ шслядипломнох освГти, на нашу думку, на сьогодш е навчально-методичний поабник Гончаренко Л. А., Зубка А. М., Кузьменка В. В. «Розвиток полГкультурно! компетентностГ педагогГв загальноосвишх навчальних закладГв» (2007) [2].
У поабнику автори наголошують на важливостх саме системи пГслядипломно1 освГти у формуванш полГкультурно! компетентностГ вчителя, тому що в такГй ситуацЦ процес хх формування здшснюеться на трьох рГвнях: Гнститут тслядипломнох педагогГчнох освГти (обласний рГвень) — районний рГвень- шкГльний рГвень. ЦГ рГвш взаемодГють, тому знання, умГння й навички, здобутГ на будь-якому рГвш, постшно оновлюються, збагачуються, доповнюються. Саме цшсшсть та без-перервнГсть процесу пГдвищення квалГфГкацЦ, на хх думку, е важливою умовою успГшностГ формування в педагогГв — слухачГв курсГв пГдвищення квалГфГкацЦ -полшультурнох компетентностГ, готовносп до профе-сГйнох дГяльносп у полГкультурному середовищГ. На хх думку, такий процес буде ефективним за умов: по-стГйного мотивування (врахування потреб та ГнтересГв слухачГв курсГв) — наявносп комфортних умов роботи (створення мГкроклГмату, що сприяв би сшвпраш) — застосування рГзноманГтних методГв навчання, ураху-вання ГндивГдуальних потреб кожного- використання знань та досвГду слухачГв (поеднання новох Гнформа-цЦ з уже юнуючим досвГдом) — усвГдомлення слухачами необхГдностГ застосування нових знань на практи-цГ (робота мае бути наближеною до реальних потреб та проблем педагогГв) — грамотного дозування часу на засвоення нового матерГалу (правильного розподГлу часу на рГзш види дГяльностГ).
У посГбнику докладно розглядаються форми, ме-тоди, орГентовна тематика та структура спецкурсГв, якГ сприятимуть розвитку полГкультурнох компетентностГ педагогГв у системГ ППО та формуванню хх го-товностГ до роботи у полГкультурному середовищГ. Так, автори пропонують включити до спецкурсГв такГ теми: «ЕтносоцГальне та етнокультурне роз-махття Украхни, регГону», «ВзаемодГя та взаемозба-гачення культур», «МГжетнГчнГ, мГжкультурнГ, мГж-конфесшш вГдносини», «Формування толерантностх в украхнському суспГльствГ засобами гуманГтарних дисциплГн», «Украхна в сучасних мГжнародних вГд-носинах», «Актуальш питання евроатлантичнох Гн-теграцЦ», «Сучасш соцГальнГ проблеми людства» та Гн. На хх думку, доцГльним е також запропонувати слухачам вГдобразити та узагальнити набутГ знання у пГдсумкових курсових роботах за певною тематикою, наприклад: «МожливостГ полГкультурностГ у навчальних планах», «Вплив змГсту навчання на полГкультурну освГту школяра», «Формування куль-турнох ГдентифГкацГх учнГв у процесГ нацГонального виховання», «Формування науковох картини свГту в школярГв як основи полГкультурнох освГти» та Гн.
Значна роль у курсовий перюд выводиться педа-гогiчнiй практицi, яка надае можливють учителев1 спостерiгати за органiзацiею навчально-виховного процесу в умовах полiкультурного середовища, фор-муе умiния здiйснювати свою дiяльнiсть в умовах по-лшультурного освiтнього простору[2,109−163].
У Харк1вському обласному науково-методичному iнститутi безперервно! освiти вже у поточному на-вчальному рощ розроблено спецкурс для педагопчних пращвнишв рiзних фахових напрямiв «Полiкультурна освиа в школi» (автор-укладач Ставицький С.Б.), метою якого е науково-методична та практична тдго-товка вчителiв рiзних фахових напрямiв до реалiзацu цiлей i задач полiкультурно! освгга в загальноосвiтнiх навчальних закладах. Завданнями спецкурсу е: озна-йомлення вчителiв з основними поняттями, засадами та змютом полтультурно! освiти- формування вмiния проектувати навчально-виховний процес з пол^ль-турно! освiти- удосконалення вмiнь та навичок м1ж-культурно! взаемодi! тощо. Програма спецкурсу роз-рахована на 18 годин i мiстить такi теми: «Теоретичш засади полiкультурностi та свгговий досвiд», «Багато-культурна Укра! на», «Пол^льтурна компетентнiсть суб'-ектiв навчально-виховного процесу», Форми та методи формування пол^льтурно! компетентносп учнiв», «Проектування педагогiчного процесу на засадах полшультурносл». Зашнчуеться навчання за-хистом творчих проектiв учителiв «Урок м1жкультур-но! комушкацп».
Але, на наш погляд, навiть за умови впроваджен-ня подiбних спецкурав для всiх категорiй слухачiв залишаеться нез'-ясованим питання про особливостi полтультурно! шдготовки педагогiв рiзних спешаль-ностей, тобто про! х пiдготовку до формування по-лiкультурно! компетентностi учшв пiд час вивчення окремих предмепв (можна сказати, що певним чином це питання прояснене лише для вчителiв художньо-естетичного циклу iз запровадженням у ЗНЗ навчаль-ного предмета «Художня культура»), а також у зв'-язку iз переходом на кредитно-моду льну форму навчання в системi НПО — про створення дистанцшних курав з даного питання.
Висновки.
Таким чином, в Укра! ш на сьогоднi ввдсутня цшс-на система полiкультурно! шдготовки педагогiв, зо-крема в системi шслядипломно! педагогiчно! освiти (пiдвищения квалiфiкацi!), хоча дослвдження в цьому напрямi ведуться. Окремi практичнi розробки мають мiсце, але вони е поодинокими та уривчастими.
Перспективами подальших дослщжень у даному напрямi, на наш погляд, е розробка й запровадження не тiльки унiверсальних спецкурсiв з пол^льтурно! пвдготовки вчителiв для вах категорiй учителiв — слу-хачiв курсiв пiдвищения квалiфiкацi!, а й спецкурав для окремих категорiй викладачiв рiзних предметiв, з урахуванням специфiки предметiв, як1 вони виклада-ють. Також, з огляду на впровадження у шслядиплом-нiй педагогiчнiй освт кредитно-модульно! форми навчання, залишаеться вщкритим питання про створення дистанцшних курав з пол^льтурно! шдготов-ки вчителiв та! х програмного забезпечення.
Л1тература:
1. Бэнкс Э. Д. Проблемы поликультурного образования в американской педагогике / Э. Д. Бэнкс // Педагогика. — 1993. — № 1. — С. 104−109.
2. Гончаренко Л. А. Розвиток пол^льтурно! компетентносп педагопв загальноосвпшх навчальних заклад1 В. Навчальний поабник / Л. А. Гончаренко, А. М. Зубко, В. В. Кузьменко. — Херсон, Р1ПО, 2007. — 176 с.
3. Гуренко О.1. Формування ст^кули-урно! компетеитиостi студенпв педагопчного уиiверситету в умовах пол1етшчного середовища: Авт. дис… канд. пед. наук: 13. 00. 04 / Харювський иацiоиальиий педагопчний ун-т iмеиi Г. С. Сковороди / О.1. Гуренко. — Харкiв, 2005. — 20с.
4. Гуренко О.1. Формування етиокультуриоi компетеитиостi майбутиiх педагопв в умовах полiетиiчиого середовища: На-вчальний посiбиик / О.1. Гуренко. — Донецьк: ТОВ & quot-Юго-Восток, ЛТД& quot-, 2007. — 168 с.
5. Дмитриев Г. Д. Многокультурное образование / Г. Д. Дмитриев. -М.: Народное образование, 1999. — 108 с.
6. Культура добросусщства. Програми штегрованого курсу { методичш рекомендацй для навчальних закладiв Автоиомиоi Республiки Крим. — Омферополь: АнтиквА, 2007. — 212 с.
7. Миттер В. Плюралистическое образование и междисциплинарный поход / В. Миттер // Перспективы. Вопросы образования. — 1993. — № 1. — С. 81−97.
8. Педагопка вищо! школи. Навчальний посiбиик. Одеса: ПДПУ iмеиi К. Д. Ушинського, 2002. — 344 с.
9. Рюлькер Т. Поликультурное образование: реформа учебных программ / Т. Рюлькер // Перспективы. Вопросы образования. -1993. — № 1. — С. 64−80.
10. Черток Л. П. Шляхи реалiзацii'- принципу дiалогу культур у гумаштаршй шслядипломшй освт в Украшг Доступ: Шр: //
gov. ua/portal/soc_gum/pspo/200716_2/doc_ pdf/ Chertok_st. pdf
11. Шульга Н. В. Теоретичиi засади полжультурно! освiти в сучасиiй педагогiчиiй наущ / Н. В. Шульга // Вкник Черкаського иацiоиальиого уиiверситету iмеиi Богдана Хмельницького. Вип 126. Недагогiчиi науки — Черкаси: ЧНУ, 2008. — С. 159−162.
12. Якса Н. В. Професшна шдготовка майбутшх учителiв: теорiя i методика мiжкультуриоi'- взаемодii'- в умовах Кримського регюну: Моиографiя / Н. В. Якса. — Житомир: Вид-во ЖДУ iм. I Франка, 2008. — 568 с.
Надшшла до редакцй 09. 11. 2009р.
Кизим Марина Валентиновна [email protected] ru
Iнформацiйнi технологи в впшш ocbiti США
Клопов Р. В.
Запор1зький на^ональний утверситет
Анотацп:
Розглядаеться сучасний стан засто-сування шформацшних технологiй у вищiй освт США. Проведено ана-лiз доступно! науково-методичноТ лiтератури з проблемi сучасного стану шформатизацп вищоТ освiтi США. Висвтено стан застосу-вання у вищм освiтi США 1нтернет, дистанцмно'-Т освiти, електронних пiдручникiв, локальних спе^аль зованих баз даних, електронних бiблiотек. Вiдзначаеться тенденцiя пiдвищення потреби населення до дистанцмноТ освiти. Проаналiзова-но шляхи надання навчальноТ ш-формацп iз застосуванням шфор-мацiйних технолопй.
Ключовi слова:
?нформац/йН технологи, ?нформа-тизац/я, вища осв1та, США.
Клопов Р. В. Информационные технологии в высшем образовании США. Рассматривается современное состояние применения информационных технологий в высшем образовании США. Проведен анализ доступной научно-методической литературы по проблеме современного состояния информатизации высшей образования США. Описано состояние применения в высшем образовании США Интернет, дистанционного образования, электронных учебников, локальных специализированных баз данных, электронных библиотек. Отмечается тенденция к повышения потребности населения в дистанционном образовании. Проанализированы пути предоставления учебной информации с применением информационных технологий.
информационные технологии, информатизация, высшее образование, США.
Klopov R.V. Information technologies in USA higher education. The article focuses on current situation with IT in American higher education. It analyses the data available in contemporary sources related to informatization of American education. It studies the usage such facilities in education as Internet, distance learning, e-books, specialized local databases, e-libraries. The tendency to increase of requirement of the population in remote formation is marked. Ways of granting of the educational information with application of an information technology are analysed.
Information Technologies, informatization, USA, higher education.
Вступ.
У США сьогодш витрачаеться понад 200 мiльярдiв доларiв у рж на додаткову освпу i бшьше 50 мiльярдiв доларiв у рж на тдвищення квалiфiкацii [1, с. 209]. Ви-ходячи з того, що застосування шформацшних технологш у професшнш пвдготовш i освт в продовж всьо-го життя рiзноманiгно, а дистанцшна форма навчання в основному базуеться на досягненнях шформацшних технологш ми можемо судити про рiвень розвитку ш-формацшних гехнологiй в освiгньому просгорi США. На сьогодшшнш день США е одним зi свiгових лiдерiв в шформатизацп освгти. Причин для цього безлiч: по-перше, одна iз самих економiчно й вiдповiдно техно-логiчно розвинених кра1н миру, по-друге, у цш кра! ш була розроблена i впроваджена на сьогоднiшнiй день сама популярна вдеолопя, передачi даних — 1нтернет, по-трете в крш'-ш знаходяться найбiльшi фiрми вироб-ники матерiальноl бази для розвитку шформацшних технологш — виробники процесорiв Intel, Apple, AMD. n, i ж фiрми виробляють персональнi комп'-ютери двох вдеологш PC й Apple Macintosh.
Ще активно розвиваеться найбiльша у свт фiрма по розробцi програмного забезпечення Microsoft (опе-рацiйнi системи, текстовi редактори, засоби розробки для баз даних i iншого рiзноманiтного програмного забезпечення). 1з цiеi причини в нас немае сумнiвiв щодо лщерства цiеi краши в iнформатизацii освгтньо-го простору.
Робота виконана за планом НДР Запорiзького на-цiонального унiверситету.
Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.
Мета роботи — проаналiзувати сучасний стан застосування шформацшних технологш у вищш освт США.
Результати дослвдження.
В освiтньому просторi США активно використову-ються всi види шформацшних технологш: електронш бiблiотеки, кабельне телебачення, локальнi внутрiшнi мережi навчальних заклащв, дистанцiйнi курси, електронш пiдручники, вiдео й графiчний презентацшний матерiал. Огляду iснуючого стану використання гн-
© Клопов Р. В., 2009
формацшних технологiй в освiтньому просторi США й присвячена ця стаття.
Використання 1нтернет, як найбшьш перспектив-но1 технологii передачi даних з 1980 — х рошв рiзко п^дхльоснуло iнформатизацiю освiти у свт й нада-ло величезну кiлькiсть можливостей для полiпшен-ня якосп освiти, ii гнучкостi, доступносп для рiзних груп населення.
У зв'-язку з цим бiльшiсть дослщнишв згоднi з тим, що потенцшно найбiльш багатим джерелом iнформа-ци в 1нтернет можуть стати не розрiзненi i орiентованi на вузьш предметнi галузi знань, бази даних i знань, а комплекснi вiргуальнi бiблiотеки. Саме вiргуальнi бi-блютеки стають джерелом iнформацii, до яких найчас-тiше звертаються студенти. 1нститут дослiджень ви-що1 освiти Ушверситету Калiфорнii в Лос-Анджелесi (http: //www. gseis. ucla. edu/intro2. html) провiв дослi-дження серед 400 000 першокурснишв бiльше 700 унiверситетiв США, у результап якого з'-ясувалося, що 82,9% з них активно користуються бiблiотечними ресурсами 1нтернет [2, с. 15].
Серед д1ючих проектiв вiргуальних бiблiотек мож-на видiлити & quot-The Internet Public Library& quot- (http: //ipl. sils. umich. edu), що мютить,м каталогiв i довщково! iнформацii, бiльше 7700 текстiв, доступних у режимi on-line окремi шдроздши (UCLA Extension http: //www. unex. ucla. edu/).
З початку 1990-х у США рiзко зросла популярнють одержання освiти за допомогою 1нтернет. Важливо вiдзначити, що бшьшють навчальних закладiв надають можливосп одержання через Web ступеню бакалавра, а деяких — ступiнь Ph.D. (School for Transformative learning of the California Institute for Integral Studies http: //caso. com/iu/providers/ciis. html [2, c. 15].
Наприклад, найбшьш ввдомий з унiверситетiв, що практикують поряд з денною формою навчання надан-ня можливостi одержання вищо1 освгти дистанцiйним шляхом, засобами Internet-технологiй, Нацюнальний Технологiчний Унiверситет (США), що поеднуе близь-ко 40 iнженерних шкш якГ забезпечують подготовку магiстрiв технологи [3, c. 80]. На початку 90-х рошв Нацюнальний Технолопчний Унiверситет забезпечив
пГдготовку бГльш 1100 студентГв за допомогою дистан-цГйних методГв на ступГнь магГстра [4, с. 17].
ОцГнити ступГнь шформатизацп освГтнього простору США можна за рахунок розвитку дистанцГйнох освГти у вищих навчальних закладах, де вже в 1995 рощ бшьше 58% вузГв практикували дистанцГйнГ кур-си Г збиралися ввести дистанцГйне навчання в най-ближчГ три роки (див. таблицю 1) [5, 6].
Для того, що б оцГнити масштаби ГнформатизацГх приведемо приклад, з 1998 року по 2001 р. кГлькГсть студентГв вищих навчальних закладГв якГ одержують освГту за допомогою дистанцГйнох форми подвохлося. В 2000—2001р.р. 56% всГх вузГв пропонували дистанцГйнГ курси в 1997 р. тГльки 34%. У цьому процесГ бГльшою мГрою задГянГ державнГ вищГ навчальнГ заклади, чим приватнГ [7, с. 85]. На державнГ 2-х рГчнГ коледжГ доводиться 90% Г 89% на державнГ 4-х рГчнГ коледжГ в по-рГвняннГ з 40% 4-х рГчними приватними. Однак варто вГдзначити, що й у приватнГй освГтГ вГдзначаеться рГст застосування ГнформацГйних технологГй у коледжах з 1997 р. по 2001 р. з 19% до 40% вузГв за допомогою ви-користання дистанцГйнох форми навчання.
Зросла кГлькють студентГв, що навчаються з вико-ристанням сучасних ГнформацГйних технологш. З 1997 р. по 2000 р. кГлькГсть студентГв, що використовують дистанцГйне навчання, змГнилося на всГх квалГфГка-цГйних рГвнях: з — 1.7 млн. чоловГк, до — 3.1 млн. чоло-вГк [4, с. 85]. НайбГльший прирГст вщбувся за рахунок 2-х рГчних державних навчальних закладГв — в 1997 р. — 710 тис- в 2000 р. — 1,5 млн. В 4-х рГчних установах, що надають ступГнь бакалавра до 2000 року кГлькГсть студентГв, що використовують дистанцГйне навчання, досягло 945 тис. чоловГк (див. табл. 2).
По даним НацГонального центра статистики освГти США в 2001 рощ надавали можливють отримувати дистанцГйнГ освит послуги 2320 вищих навчальних закла-дГв кра! ни, у яких навчалося 3 077 000 студентГв. Масш-таби застосування сучасних ГнформацГйних технологГй в освГтньому просторГ вищох професГйнох освГти вражаю-чГ. ТехнологГчнГ передумови таким темпам впроваджен-ня шформацшних технологий описанГ вище [8].
Застосування ГнформацГйних технологГй зокрема в дистанцшному навчаннГ, у загальнГй освт, про-фесГйнГй пГдготовцГ й бГзнесГ-утвореннГ дозволяе, на думку експертГв, заощадити значш засоби (вГд $ 5000 до $ 10 000) у рГк у порГвняннГ з денною формою на-вчання Гз проживанням у студентському мГстечку, вартГсть якого становить вГд $ 15 000 до $ 35 000 [4, с. 21]. Так до 2000 року в США в системГ дистанцГйнох освГга навчалося близько 1 мшьйона чоловГк [4, с. 17]. У бГльш, нГж половинГ унГверситетГв застосовують Гн-формацГйнГ технологГх у виглядГ дистанцГйнох освГти для навчання Г перепГдготовки дорослих.
На сьогоднГшнГй день основний напрямок засто-сування ГнформацГйних технологГй в освГтньому про-сторГ США формування Г використання розподГлених ГнформацГйних систем навчання.
РозподГленГ ГнформацГйнГ системи навчання ви-користовуються великими органГзацГями з великою кГлькГстю вГддалених фГлГй, що е автономними центрами прийняття рГшень. Саме такою оргашзащею е нацГональна система освГти США. Для кожного з управлГнських рГвнГв Г рГвнГв освГти вГдкриваеться фГ-
лiя шформацшно! системи навчання — DM (data mart, «шформацшна вггрина») у виглядГ окремо! бази даних, куди Гз центрального сховища копшеться тiльки та Гн-формацiя, що необхщна саме для цього шдроздшу.
Прикладом тако! шформацшно! системи освГти в Iнтернетi е ERIC (The Educational Resources Information Center) (http: //www. accesseric. org:81/) — нацюнальна iнформацiйна система США, спочатку спроектована для надання користувачам доступу до масивiв лГгера-тури в галузi освiти, у цей час надае самi рiзнi види сервiсу i iнформацiйних продуктiв по широкому колу питань, що ставляться до сфери освГга [2, c. 38].
Одним з показникГв проникнення ГнформацГйних технологш i дистанцшно! освгти в навчальний процес е той факт, що цший ряд вищих навчальних закладГв пропонуе одержання ступенГв винятково тГльки в сис-темГ дистанцшного навчання. Вгдсоток таких зрГс Гз 22% коледжГв в 1997 р. до 30% в 2000 р. В основному прирГст доводиться на державнГ вищГ навчальш закла-ди, що на нашу думку зв'-язано Гз прагненням скоро-чення витрат на державну освГту [7].
В 2004 — 2005 навчальному рощ 62% вищих навчальних закладГв кра! ни надало можливГсть тим, яких навчають, отримувати кредити поза унГверсите-тами використовуючи при навчаннГ 1нтернет, телеба-чення вГдео касети, кореспондентськГ (паперовГ) кур-си. З них 88% 2-х рГчних вищих навчальних закладГв Г 86% 4-х рГчних державних коледжГв. У порГвняннГ з 12% 2-х рГчних Г 40% - 4-х рГчних приватних не комер-цГйних вищих навчальних закладГв [9, 10, с. 96]
Вищими навчальними закладами США до 2000 року в процесГ професшно! шдготовки майбутшх фа-хГвцГв пропонуються наступнГ типи ГнформацГйних технологш: 57% штерактивне вГдео- 52% записане попередньо вГдео- 25% двосторонне аудю Г однобГчне вГдео Г 22% вищих навчальних закладГв пропонують ГнформацГйнГ комп'-ютернГ технологи крГм 1нтернету у виглядГ електронних пГдручникГв, локальних Гнфор-мацГйних спецГалГзованих баз навчально-методичних матерГалГв. На частку Гнших ГнформацГйних техноло-гГй доводиться менш 14% (аудГо-графГка, презентацГй-ний матерГал, CD-DVD-ROM) [9, c. 21].
Висновки.
Використання ГнформацГйних технологГй дозволяе направляти навчальнГ матерГали додому, у бГблютеки, студентськГ городки, ГншГ факультети й коледжГ.
В освГтньому просторГ США 49% вадсотшв коле-джГв надають можливГсть навчатися вдома, направля-ючи навчальнГ матерГали, 10% направляють навчальнГ матерГали в бГблютеки, 35% на шшГ факультети, 39% у студентськГ городки вузу, 18% на виробництво (для пГдвищення квалГфГкацЦ й перетдготовки) Г 6% у ви-правнГ установи.
Впровадження ГнформацГйних технологГй в освГтньому просторГ США вГдбилося на можливостГ викладачГв надавати навчальну ГнформацГю, а студентам одержу-вати li. ВищГ навчальнГ заклади надають безкоштовний телефон, електронну пошту, спГлкування он-лайн Гз Гн-структором по оргатзаци навчання — 82% коледжГв. 50% коледжГв надають можливГсть такого ж спГлкування, але з викладачем. Забезпечують безкоштовною технГч-ною пГдтримкою 63% коледжГв. ВГддаленим доступом до електронних ресурсГв бГблГотек вищого навчального
Таблиця 2
Юльюсть вищих навчальних закладгв, що надають дистанцшт oceimHi послуги, загальна юльюсть студентiв на дистанцшних освiтнiх курсах
Таблиця 1
BidcomoK вищих навчальних закладiв США, що пропонують курси дистанцшного навчання, що збираються вводити курси дистанцшного навчання в найближчi 3 роки.
Характеристики вищого на-вчального закладу Пропонують курси дистанцшного навчання у вищш освт Планують ввести курси ДН в наступн 3 поки Не пропонують i не планують курсш ДН
1995р.
вс ВНЗ 33 25 42
Державний 2-р1чний 58 28 14
Приватний 2-р1чний 2 14 84
Державний 4- р1чний 62 23 14
Приватний 4- р1чний 12 27 61
1997−98 р. р.
вс ВНЗ 34 20
Державний 2-р1чний 62 20
Державний 4- р1чний 78 12
Приватний 4- р1чний 19 22
2000−01 р. р.
Вс ВНЗ 56 12
Державний 2-р1чний 90 5
Державний 4- р1чний 89 3
Приватний 4- р1чний 40 16
Тип ВНЗ (ршень акредитацп, форма власноста) Загальна кшьюсть Bишiв Кшьюсть впшш, що пропонують дистанцшш освггш курси Загальна кшьюсть студенпв, що навчаються на дистанцшних освгттх курсах (у чол.)
1997−98 р. р.
Ва ВНЗ 5,010 1,680 1,661,000
Державний 2^чний 1,230 760 714,000
Державний 4- рiчний 610 480 711,000
Приватний 4- рiчний 2,050 390 222,000
2000−01 р. р.
Ва ВНЗ 4,130 2,320 3,077,000
Державний 2^чний 1,070 960 1,472,000
Державний 4- рiчний 620 550 945,000
Приватний 4- рiчний 1,800 710 589,000
закладу 56%. Безкоштовним доступом в 1нтернет 53% коледжiв. Спещальним ствробггником б1блютеки для допомоги студентам, що навчаються дистанцшно — 45% навчальних заклада [5, с. 28].
Подальш1 дослвдження передбачаеться провести в напрямку вивчення шших проблем використання ш-формацшний технологи в вищш освт.
Лгтература
1. Стефаненко П. Ф. Дистанцшне навчання у вищш школт [монограф1я] / Павло Вжторович Стефаненко. — Донецьк: ДонН-ТУ, 2002. — 400 с.
2. Опыт использования интернет в образовании: Аналитический обзор / [Гусев А.В., Краснов В. Л., Ханнанов А. Д., Янсон Д. В] под ред. В. В. Вержбицкий. — М.: Институт по информационным технологиям в образовании, 1999. — 95 с.
3. Аханян А. А. Теория и практика становления дистанционного педагогического образования: дисс. д-ра пед. наук: 13. 00. 08 / Аханян Андрей Андреевич. — Санкт-Петербург, 2001. — 439 с.
4. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного обучения в высших учебных заведениях: дисс … д-ра пед. наук: 13. 00. 02 / Андреев Александр Александрович. — М., 1999. — 289 с.
5. Distance Education in Higher Education Institutions: Statistical Analysis Report: U.S. Department of Education, National Center for Education Statistics. October 1997 (NCES 98−062). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pubsearch
6. Distance Education in Higher Education Institutions: Statistical Analysis Report October1997, U.S. Departmen t of Education Office
of Educational Research and Improvement NCES 98−062, -100p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pub-search
7. The condition of education 2004. Distance Education at Postsecond-ary Institutions: INDICATOR 32. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES 2004−077 — 7 p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pubsearch.
8. The condition of education 2004. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES2004−077−324p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pubsearch.
9. A Profile of Participation in Distance Education: 1999−2000. Post-secondary Education Descriptive Analysis Reports. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education Research andImprovement NCES2003−154 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pubsearch
10. The condition of education 2006. Distance Education by Postsec-ondary Faculty: INDICATOR47. National Centerfor Education Statistics, U.S. Department of Education Institute of Education Sciences NCES2006−071 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // nces. ed. gov/pubsearch/pubsinfo. sappubid=2 006 071
11. The condition of education 2008. National Center for Education Statistics, U.S. Department of Education NCES 2008−031.- 334p. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //nces. ed. gov/pubsearch.
Надшшла до редакцп 26. 10. 2009р.
Клопов Роман Викторович [email protected] zp. ua
Психолопчна шдготовка дiвчат — 6oKcepiB
КожевнГкова Л.К., Бережна Т.1., Мисенко В. В.
Миколагвський державний утверситет? м. В. О. Сухомлинського
Анотацп:
В статт1 йдеться про важливють ц1л1сност1 та нев1д'-емност1 псих1ч-ного та ф1зичного компонент1 В у стад1ях спортивного тренування та поглибленого вивчення роз-витку псих1ки та моторики вже на етап1 початковоТ п1дготовки д1вчат — боксер1 В. Автори вважа-ють, що значно легше I швидше навчити д1вчат — боксер1 В техн1ки I тактики, н1ж психолог1чно готу-вати '-х до змагань. Суть психо-лопчно'-'-'- п1дготовки спортсменок на початковому етап1 зводиться до спрямування '-хньо'-'- свщомос-т1 та д1й на розв'-язання трену-вальних I змагальних завдань.
Ключовi слова:
бокс, двчата, фзичн якост, пси-хчн якост, тренувальний процес.
Кожевникова Л. К., Бережная Т. И., Мисенко В. В. Психологическая подготовка девушек-боксеров. В статье речь идет о важности целостности и неотъемлемости психического и физического компонентов в стадиях спортивной тренировки и углубленного изучения развития психики и моторики уже на этапе начальной подготовки девушек — боксеров. Авторы считают, что значительно легче и быстрее научить девушек — боксеров технике и тактике, чем психологически готовить их к соревнованиям. Психологическая подготовка девушек — боксеров осуществляется в результате специально организованного педагогического процесса суть, которой на начальном этапе сводится к направлению их сознания и действий на решение тренировочных и соревновательных заданий.
бокс, девушки, физические качества, психические качества, тренировочный процесс.
Kozhevnikova L.K., Beregna T.I., Mis-enko V.V. Psychological education of girls-boxers. The article deals with the importance of complexness and interconnection psychological and physical component in stages of sport training and advance studying the techniques development and movements on the beginning educational level of girls — boxers. Authors consider that it is considerably easier and quick to teach girls — boxers of technique and tactic, than psychologically to prepare them to competitions. Essence of psychological preparation of sportswomen on an initial stage is taken to direction of their consciousness and actions on the decision of training and competition tasks.
box, girls, physical abilities, psychological abilities, training process.
Вступ.
МГжнародний Ол1мпшський Комггет розглядае пи-тання про участь жшнок у змаганнях з боксу на Ол1м-пшських Гграх у 2012 рощ, що вщбудуться в ЛондонГ У зв'-язку з цим, щоб не вщставати вГд свГгових тенденцш розвитку аматорського боксу, виникла потреба звернути увагу на розвиток жшочого та дГвочого боксу в Укра! нГ I вс1 розумГють, що тдготовка спортсмешв висо-кого р1вня майстерносп — процес тривалий та склад-ний. Фах1вщ в галузГ спорту в1дм1чають, що вже при початковому ощнюванш перспективносл дГвчат, яю прийшли займатися боксом, необхГдно враховувати рГвень розвитку тих здГбностей та якостей, яю надалГ сприятимуть досягненню устх1 В у змаганнях. Без пе-ребшьшення можна сказати, що в умовах сучасносп найвищих вершин може досягти тГльки обдарований спортсмен з високо розвиненими саме тими психГчни-ми якостями та властивостями вГд яких в значнш м1р1 залежить результат його даяльносл [3].
Зараз у Положены про ДЮСШ з'-явилися змши, що дозволяють набирати в групи дГвчат для занять боксом. Хоча багато роюв тренери тренували дГвчат, бажаючих займатись боксом, без офщшного дозволу, включаючи! х до груп юкбоксшгу або шших схГдних одноборств. Дуже важко знайти дГвчину для серйозних занять боксом, яка б мала бойовий характер Г висою псих1чт якостГ Пройде немало часу, щоб змшити у суспшьств1 вГдношення до жшочого боксу, який через деякий час може стати рГвноправним ол1мпшським видом спорту.
АналГз психолого-педагопчно! лггератури [2,3,4] вка-зуе на важливють цшсносп та невГд'-емносл психГчного та фГзичного компоненпв у стадГях спортивного тренування та вимагае поглибленого вивчення розвитку пси-хши та моторики вже на етат початково! тдготовки.
Нажаль в л1тератур1 вДсутт науково-обгрунтоват дат про особливост розвитку та психГчних наванта-жень на жшочий оргашзм тд час занять боксом на етат початкового навчання. Велика юльюсть наукових дослГджень проведених у бокс пов'-язана з розробками для чоловшв. Тому саме зараз виникла необхГдшстъ вивчення психолопчно! тдготовки жшок.
Робота виконана за планом НДР Микола! вського державного утверситету Гм.В. О. Сухомлинського.
© Кожевнiкова Л.К., Бережна Т.1., Мисенко В. В., 2009
Мета, завдання роботи, матерiал i методи.
Мета роботи полягала у теоретико-методичному об-грунтувант проблеми розвитку психомоторики у дГвчат, яю займаються боксом, на етап початково! тдготовки.
Результати дослiдження.
Вся техтка боксу являе собою складно координова-ш рухи. Сучасний бокс в силу сво! х специфГчних осо-бливостей висувае досить висою й р1зномаштш вимоги до психГчних якостей спортсмешв. За даними бГльшос-т впчизняних тренерГв, яю працюють з жшками та дь вчатами в бокс1, визнають психолопчну тдготовку та психолопчне виховання одним Гз найважчих у всьому виховно-педагопчному процесГ Вони вважають, що значно легше навчити техшко-тактичнш майстерносп, виховати ф1зичт якосп шж виробити бшщвський характер та волю до перемоги.
Якщо вГдома мотиващя приходу дГвчат до секцп боксу, то тренеру — викладачу необхГдно провести тес-тування, щоб з'-ясувати насюльки розвинет у них фь зичт та психолопчт якостГ
Проводячи аналГз роботи в групах початково! тдготовки в ДЮСШ за остант роки, де навчались д1вча-та, ми дшшли висновку, що необхГдно проводити вГд-б1р по двом основним критерГям:
• психГчш якостГ-
• фГзичнГ якостГ.
ПГд час планування роботи в тих групах, куди прийшли займатися дГвчата, необхГдно враховувати результати тестування та побудувати роботу над розвитком тих, чи шших фГзичних та психолопчних якостей. Також необхГдно мати на увазГ вшэв1, ф1зюлопчт та псих1чт змши в жшочому оргашзм1, враховуючи те, що дГвчата починають формуватися рашше шж юнаки. При цьому бшьшу частину роботи необхГдно направи-ти на розвиток фГзичних якостей дГвчат. Заняття в цих групах повинт бути р1зномаштними, застосовувати бГльше Ггровий та змагальний методи, при цьому можна виршити одразу декшька завдань та виховувати см1-ливГсть, активнГсть та р1шучють.
Зараз дитячо-юнацькГ спортивнГ школи до груп початково! тдготовки з боксу запрошують для навчання дней з 10 роюв [5]. Вжовий перюд з 9 до 12 роюв -один Гз важливих в жит пГдлГткГв. Саме в цей перюд
в ньому вiдбуваеться значний прогрес як у фiзичному та i у психiчному розвитку [9]. В цьому вщ активно розвиваеться цiла низка життево важливих функцiй органiзму. Тренеру-викладачу в групах початково! тд-готовки необхщно методично правильно та педагопч-но цшеспрямовано будувати заняття в цьому вщ так, щоб вони були переважно спрямоват комплексно на розвиток психiчних та фiзичних якостей та не нанесли шкоди здоров'-ю. В цьому вщ, як показують до-слщження, найбiльш активно розвиваються важливi для боксу швидкiснi якосп, покращуеться латентний перiод реакци та здiбнiсть до прояву максимально! швидкосп, частоти та точностi рухiв. У 12−14 роюв вiдмiчаегься збiльшення маси м'-язiв, iнтенсивний розвиток стрибучосп, точностi у просторi та координаци рухiв. Тренеру-викладачу необхiдно використовувати на сво! х заняттях цi фiзiологiчнi змши та спрямовувати роботу на вдосконалення цих фiзичних якостей.
Проводячи аналiз роботи в групах дiвчат, ми звер-нули увагу, що в цей перюд вони потребують розвитку фiзичних якостей, а особливо сили, швидкосп, координаци рухiв i швидкостi реакци, що дуже необхщш в навчаннi у боксi.
Крiм цього на етапi початково! тдготовки необхiдно турбуватися про повноцiнний розвиток психомоторики [3,4]. Дiвчата даного вОку характеризуются високою рухливiстю та здiбнiстю до управлiння власними руха-ми. Тому разом з базовими вправами з боксу для розви-тку фiзичних якостей та техтчно! тдготовки необхщно включати вправи для розвитку вмтня диференцiювати власнi рухи за просторово-часовими параметрами.
Хочемо вщмгтити, що тд час роботи з дiвчатами виникае багато питань, тому що не вш розробленi методики тдготовки для юнаюв пiдходять для дiвчат. Жь ночий органiзм вiдрiзняеться вiд чоловiчого не тiльки фiзiологiчно. Ми маемо на увазi психолопчт аспекти заняття боксом та пов'-язане з цим нервове навантажен-ня пiд час занять та змагань.
За фiзiологiчними даними дiвчата випереджають однолпшв — юнакiв в розвитку, але в плат психологи, вщношент оточуючих, батькiв, та й самих тренерОв-викладачiв (якi частiше за все чоловжи) до занять да-вчата в секци боксу ще не пiдготовленi.
Тому перед тренером стопъ завдання розвину-ти !хню фiзичну пiдготовку та надати базу техтчних навичок у боксi. Хочемо вщмгтити, що набагато кра-ще, коли дiвчата займаються в групах з юнаками. Мiж ними виникае протиборство, вони хочуть довести свою перевагу, силу, сприттсть, що сприяе пiдвищенню! х-ньо! працездатностi, а також по-новому починають ро-зумiти себе, сприймати свое «Я» у взаемозв'-язку з «Я» фiзичним, оцiнюючи свое мюце в соцiальнiй струкгурi (родина, клас, спортивна секцiя).
Тренеру-викладачу, який працюе з дОвчатами-боксерами, необхiдно знати, що при штенсивному рост посилюеться дiяльнiсть залоз внутршньо! секрецп, а фiзiологiчнi змiни в органiзмi пiдвищують збудливiсть нервово! системи. Особливо це видно на характерi дiвчат-пiдлiткiв. У них рiзко змiнюеться настрш, вщ-буваються протирiччя в дiях та вчинках.
В днi так звано! автономОчно! менструаци (за 1−2 дт до початку мiсячних) неприпустимi великi фiзичнi навантаження, в цей час необхщно замiнити вправи на витривалють на гнучюсть. В щ днi у дiвчат знижуеться працездаттсть, вони бувають дратiвливими, плакси-
вими, неврiвноваженими. Нiд час менструально! фази частота серцевих скорочень i частота дихання часть шають, пульсовий тиск зростае, збшьшуеться час вщ-новлення цих показникiв пiсля фiзичних навантажень. Тренеру-викладачу, який працюе з дiвчатами, необхщ-но це враховувати та добирати! м меншi за обсягом навантаження, бути бшьш терплячим, переключити! хню увагу на iншi види дiяльностi [9]. Також необхщно пам'-ятати, що дiвчатам, якi не мають спортивних роз-рядiв, у менструальну та перед менструальну фазу не можна приймати участь у змаганнях.
Велика кшьюстъ спортивно-педагогiчних та медико-бюлопчних дослiджень дозволяють сьогод-т розробити ефективну методику розвитку фiзичних якостей з урахуванням статевих, вжових та психiчних особливостей дiвчат для занять боксом.
Проблеми вивчення психОки, управлiння нею та ор-гашзацш психолопчно! пiдготовки у дiвчат-боксерiв надзвичайно складт та торкаються всiх сторт трену-вального процесу. Якщо ратше змiст психолопчно! пiдготовки обмежувався регулюванням передстартових станiв спортсмена, налаштуванням перед виступом, створенням психОчно! готовностi, то на сьогодтшнт момент завдання психолопчно! пiдготовки значно роз-ширились i пов'-язанi з розвитком та формуванням, як особистостi, так i вихованням специфiчних якостей, розвитком здатностi до самоконтролю та саморегуля-ци. Ц завдання можуть бути з устхом вирiшенi лише комплексно.
Тренувальнi та змагальт навантаження перено-сяться значно легше, якщо психiчний стан дiвчини, що займаеться боксом, тдготовлений вiдповiдним чином. Необхщно навчити дiвчат налаштовуватися на поединки, за допомогою яких у них формуеться так званий оптимально бойовий стан. Цю методику, и формування детально розробив i описав А. В. Алексеев [1]. Ураху-вання цих здiбностей пiд час тренування боксерiв до-зволяе, як свщчить досвiд роботи, суттево пiдвищити ефективтсть психолопчно! пiдготовки дiвчат-боксерiв у бокш. Для того, щоб сформувати бойовий, оптималь-ний стан необхiдно виявити и провiднi компоненти (фiзичну, розумову, емоцiйну), а також специфiчнi вщ-чуття, що характернi для цього стану.
Для побудови ефективного процесу тренування дь вчат, як займаються боксом, великого значення набувае не лише рацюнальний обсяг ххньо! рухово! акгивностi, але i змiст та И характер. Перевагу слщ вщдавати при-родним i доступним видам рухiв, iз великою рОзноматт-тстю засобiв та форм, що дозволить змтювати напрям пiдготовки органiзму, рiзнобiчно впливати на нього, уникати при цьому перевтоми. У процеа формування та застосування рухових навичок, якби сильно вони були автоматизоват, це буде усвщомленою дiею. З цього ми можемо зробити висновки, що навчання тим чи тшим рухам буде устшним, якщо врахованi основнi умови правильного формування розумових дiй та понять.
Традищйна форма навчання на етат початково! подготовки заснована на метод & quot-проб та помилок& quot-. Новачок намагаеться виконати ту чи Оншу вправу, а тренер-викладач корегуе його дю. На це витрачаеться багато часу, та в результат! не завжди вдаеться оволодти вправою, що вивча-еться. В розробленш Б. Я. Гальпериним теори поетапного формування розумових дй було показано, що всяка дОя мае двО частини: виконавчу та орiеитовну, де орОентовна час-тина являе собою апарат управлшня дО! як процесом у зо-
вшшньому середовинц, а виконавча частина — реальне щ-леспрямоване перетворення вихГдного матерГалу. Для того щоб при навчант тому чи Гншому боксерському прийому, на основГ ор1ентир1 В повтстю було забезпечено вГрне виконання, необхГдно збудувати систему ор1ентир1 В та довести! х до свГдомосп того, хто займаеться. Для цього пГд час проведення занять необхГдно щоб тренер-викладач пояснив та показав вправу, що вивчаеться, та проконтролював И правильне виконання, звертаючи увагу на помилки пГд час виконання. На наступних заняттях необхГдно розповюти про виконання та виконати вивчет вправи.
Протжання псих1чних процесГв визначаеться ш-дивГдуальними особливостями кожно! спортсменки. У боксГ, як т в жодному вид1 спорту, стан психолопчно! тдиэтовленосп спортсменок мае велике значення, що бувае виршальним у двобо!
Розглянемо найважлив1ш1 психГчт процеси, характеры для боксу в ход1 тренувань на етап початково! тдготовки та учасп в змаганнях.
З ус1х вид1 В псих1чних процесГв у боксГ найважли-вше сприймання просторово-часових вщношень, без чого не можливий будь-який аналГз руху 1 спещал1зо-ват м'-язово-рухливГ вГдчуття. Для навчання у боксГ необхГднГ такГ види сприймань: вГдчуття дистанцГ!- вГд-чуття часу- орГентування на рингу- вГдчуття положення тша- вГдчуття удару- вГдчуття свободи рухГв- увага.
На еташ початкового навчання до найважливГших пси-хГчних процесГв, на якГ треба звернути увагу тренерам-викладачам, ми вважаемо, вГдносяться орГентування на рингу, вГдчуття положення тша та увага. вс1 1нш1 сприймання можна виховувати у подальшому навчаннГ.
Розвиток вiдчуття орieнтування на рингу. Це вГдчуття необхГдно для визначення власного положення в будь який момент бою вщносно його кутГв, щоб краще провести атакукш, контратакуючи дГ!, маневруючи, захищаючись, якщо застане суперника в незручному становищГ. Для вироблення вмГння орГентуватися на рингу даеться завдання проводити бойовГ дГ! в кутах та бГля канапв Г частГше робити виходи звщти. п1д час проведення тренувальних бо! в варто звернути увагу на вмГння вибирати мюце для атак та контратак та орГентуватися на рингу. Також треба звернути увагу на пере-сування у рингу.
Розвиток вiдчуття положення тша. НеобхГдно на-вчити вимГрювати положення бойово! стшки обираючи найзручтшу позищю для сво! х атак, та використовува-ти зручнГ положення захисних дш та наступних контратак. Корисно також проводити «бо! з тшню» попарно з урахуванням положення тГла щодо противника та вибору мюця дш на рингу. ДГвчата краще виконують цю вправу, коли роблять !! в парГ з юнаками. Також для розвитку вГдчуття положення тГла необхГдно застосову-вати спещалГзоват вправи боксу з техшки виконання ударГв Г захиспв на мют та пГд час руху.
Увага — це спрямовашсть Г зосереджешсть психГч-но! дГяльносп на якомусь об'-ектГ. В боксГ необхщне вмГння максимально зосереджувати свою увагу на одному об'-ектГ — суперниковГ НайважливГшГ властивостГ уваги, що забезпечують перемогу у боксГ, штенсив-нГсть та стГйкГсть
Шдтримання високого рГвня потребуе великих ш-тенсивних витрат нервово! енергГ! та значно тдвищуе навантаження на психГку. СтГйкГсть уваги виявляеться в тому, що тд час бою, в необхГднГ моменти, спрямова-нгсть вше! психГчно! дГяльностГ не переключаеться на
об'-екти, що вщвертають увагу вщ розв'-язання основного завдання [6,7,8].
В ход1 навчально-тренувальних занять на етат по-чатково! пГдготовки можна полшшити увагу, напри-клад, тд час виконання бойових вправ з партнером (коли дГвчата вГдпрацьовують щ завдання з юнаками), в яких прихована загроза пропустити удар, активно сприяе розвитку штенсивно! та стГйко! уваги. При цьому кожний хоче нанести точний удар Г виникае су-перництво м1ж ними. НеобхГдно навчити постшному прагненню концентрувати свою увагу на виконання навчальних вправ не тшьки при роботГ в парах, але Г на приладах. Для кращо! мобЫзацп уваги дГвчат необхГдно частГше проводити змГну завдань. Перед кожним заняттям бажано нагадувати про необхщтсть уваги пГд час виконання вправ Г вщключати свою увагу вщ усьо-го стороннього.
ПсихологГчна тдготовка спортсменки в боксГ, як Г в будь-якому Гншому вид1 спорту, складний Г тривалий процес. Тренеру-викладачу на початковому етапГ пГдготовки дГвчат-боксерГв необхГдно враховувати ГндивГду-альш риси характеру, емоцГ!, погляди, !хню працездат-нГсть для того, щоб визначити рГвень! хньо! психГчного стану взагалГ Проведення тренувань з дГвчатами вима-гае в1д тренера-викладача великого педагопчного такту, ГндивГдуального тдходу, уваги та вмГлого застосу-вання оцшки досягнень. Висновки.
З вищевикладеного ми дГйшли таких висновкГв:
1. Для кращо! пГдготовки дГвчат у боксГ необхГдно враховувати в1ков1, статевГ, шдивщуальт психологГчнГ та фГзичт особливостГ органГзму.
2. Сучасна тдготовка дГвчат-боксерГв являе собою багато етапний процес розвитку та форму-вання результативноси з урахуванням загальних закономГрностей адаптацп органГзму до тренуваль-них навантажень.
Подальшi перспективи наукових розробок будуть спрямованГ на дослГдження ГндивГдуальних властивос-тей нервово! системи — сили, рухливосп, стшкосп не-рвових процесГв, швидкостГ обробки шформацп у ж1-ночому боксГ на рГзних етапах пГдготовки.
ЛГтература:
1. Алексеев А. В. Себя преодолеть / А. В. Алексеев. — М.: Физкультура и спорт, 1982.- 187 с.
2. Ильин Е. П. Психомоторная организация человека. / Е. П. Ильин. — СПб.: Питер, 2003. — 383 с.
3. КлименкоВ.В. Психомоторные способности юного спортсмена / В. В. Клименко. — К.: Здоров'-я, 1987. — 168 с.
4. Озеров В. П. Психомоторные способности человека / В. П. Озеров. — Дубна: Феникс +, 2002. — 320 с.
5. Остьянов С. А. Навчальна програма для дитячо-юнацьких шюл. спещатзованих дитячо-юнацьких шюл ол1мшйського резерву, шюл вищо! спортивно! майстерносп / С. А. Остьянов. — Ки! в: Респубтканський науково-методичний кабшет Державного компету Укра! ни з питань фГзично!'- культури Г спорту, 2004.- 100 с.
6. Остьянов В. Н. Бокс / В. Н. Остьянов, И. И Гайдамак. — К.: Олимпийская литература, 2001. -239 с.
7. Платонов В. Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте / В. Н. Платонов. — К.: Олимпийская литература, 1997.- 583 с.
8. Романенко М. И. Бокс / М. И. Романенко (2-е изд. доп. и перераб.) — К.: Вища школа, 1985. -310 с.
9. Хрипкова А. Г. Вжова ф! зюлопя / А. Г. Хрипкова — Ки! в: Вища школа, 1982. — 272 с.
Надшшла до редакци 10. 11. 2009р.
Кожевшкова Людмила Костяитииiвиа Бережна Тетяна 1вашвна Мисенко Володимир Васильович [email protected] ru
Категори змагань i 1'-хня рейтингова характеристика в умовах професюнал1заци легко!'- атлетики
Козлова О. К.
Нацюнальний унiверcиmеm фiзичнoгo виховання i спорту Украши
Анотацп:
У статт розглядаються категори змагань в умовах професюнал1за-цп легко!'- атлетики та !'-х рейтингова характеристика. Анал1з рейтинг1 В показав, що в легш атлетиц1 най-престижн1шими в умовах професю-нал1зацГ| е «багатоденн1» змагання: 1гри Ол1мп1ад, чемп1онати св1ту i Всесв1тн1й легкоатлетичний ф1нал. По к1лькост1 набраних очок «багато-денн1» змагання майже в два рази вище за рейтингом, чим «одноден-ж» змагання, в чотири пор1вняно з1 змаганнями «у прим1щеннях» i майже у вiсiмнадЦять разiв по^вняно з1 змаганнями iнших категорiй.
KnK& gt-40Bi слова:
категорii змагань, рейтинги, легка атлетика, професiоналiзацiя.
Козлова Е. К. Категории соревнований и их рейтинговая характеристика в условиях профессионализации легкой атлетики. В статье рассматриваются категории соревнований в условиях профессионализации в легкой атлетике и их рейтинговая характеристика. Анализ рейтингов показал, что в легкой атлетике самыми престижными в условиях профессионализации являются «многодневные» соревнования: Игры Олимпиад, чемпионаты мира и Всемирный легкоатлетический финал. По количеству набранных очков «многодневные» соревнования почти в два раза выше, чем «однодневные», в четыре «в помещениях» и почти в восемнадцать раз по сравнению с соревнованиями других категорий.
категории соревнований, рейтинги, легкая атлетика, профессионализация.
Kozlova O.K. Categories of competitions and their rating description in the conditions of professionalization of track-and-field. This article examines the categories of competitions and their rating description under the conditions of professionalization in track-and-field. The analysis of ratings showed that in track-and-field the most prestigeos the events under the conditions of professionalization are «many days» competitions, such as: Games of Olympiads, World championship, World track-and-field finals. As for the number of points, the rating of «many days» contests to time then the «one day» competitions, four times higher that the indoor competitions and eighteen times then the other categories.
categories of competitions, ratings, track-and-field, professionalization.
Вступ.
Серйозш сощально-полттичш та економОчш змши в свт, що вщбулися напришнщ 1980-х — на початку 1990-х рошв значно вплинули на професiоналiзацiю спорту [1]. Професiоналiзацiя легко! атлетики почала розвиватися напришнщ 1980-х рошв. Закономiрностi ii розвитку обумовлеш рядом об'-ективних причин. Принципи любительського спорту в його традицш-ному розумшщ покладеш в основу Статуту МОжна-родноi'- асощацп легкоатлетичних федерацш (1ААФ), на яких грунтувалося функщонування свгтово'- легко'- атлетики, зайшли у суперечшсть iз реалiями ii сучас-них форм розвитку [4]. 1ААФ одна з перших вiдчула цю суперечнiсть. У 1982 р. президентом 1ААФ став спортивний дiяч i бiзнесмен з Iталii Прiмо Небюло. Biн закликав легкоатлетичну сiм'-ю вщмовитися вод так званого любительського спорту у сферi вищих досягнень, вод дотримання принципiв аматорства, що фактично не дiють, в традицiйному його розумшш та перейти до комерцiалiзацii под час проведення чемш-онапв свиу, континентальних, зональних i шших змагань [4].
У зв'-язку з цим у свгтовш легшй атлетищ та 1ААФ було проведено яшсш оргашзацшш, структурно та правовО змши, що торкнулися Статуту 1ААФ, Правил 1ААФ. Було значно розширено МОжнародний кален-дар спортивних змагань з легкоi атлетики [4]. У 1985 р. вперше було оргашзовано змагання за персональ-ними запрошеннями сер01 Гран ПрО 1ААФ (Mobil Grand Prix IAAF). Запровадження практики продажу прав телетрансляцш змагань разом з рекламою стало приносити 1ААФ прибуток. Легка атлетика стала при-вабливою для великого бОзнесу i телекомпанш Ул щ чинники привели до того, що на ХХ1 ст. у легшй атлетищ змагання за персональними запрошеннями пере-важно заповнили спортивш календарО i стали проводиться протягом усього року [3].
© Козлова О. К., 2009
У зв'-язку з цим, багато видатних спортсмешв почали виступати у великш кшькосп змагань. Така практика часто приводила до зривГв i прикрих поразок багатьох видатних спортсменiв у головних змаганнях (1грах Олiмпiад, чемпiонатах свиу i Свропи) [5, 6]. Останнiми роками увага сватово! спортивно! елiти, органiзаторiв змагань, менеджерiв було зосереджена на шдвищенш видовищносл та якосп змагань, що привело до появи! хшх рейтинпв.
Вивчення рейтингiв змагань дае можливкть всебГч-но ощнити яшсш i юльшсш характеристики рГзних кате-горш змагань, що дозволить удосконалювати змагальну практику спортсменiв високо! квалГфшаци в умовах про-фесiоналiзацii легко1 атлетики. Тому вивчення рейтинпв змагань е актуальним науковим напрямом.
Дослодження виконано згодно зГ «Зведеним планом науково-дослiдноi роботи у сферГ фГзично! культури i спорту на 2006−2010 рр.» Мшстерства Укра1ни у справах ам'-!, молодГ та спорту за темою 2.1.4. «Удо -сконалення спортивного тренування легкоатлетГв на етапах багаторiчноi подготовки» (номер державно1 ре-естрацп 0106U010769).
Мета, завдання роботи, мaтepiaл i методи.
Мета до^дження — вдосконалення змагальноi практики спортсмешв високо! квалГфГкацп в умовах професюналГзацп легкоi атлетики шляхом вивчення рейтингово! системи змагань.
Методи до^дження: аналГз науково-методично! лггератури, докуменпв МГжнародно! асощацп легкоатлетичних федерацш, даних всебГчно! бази легко! атлетики (All-Athletics), шформацп свгтово! мереж 1нтернет.
Результати дослщження та ix обговорення.
Ниш у легшй атлетищ широкого поширення на-були рейтинги змагань, яш проводяться у 12 катего-рГях (рис. 1).
В основГ ощнки рейтинпв змагань лежать наступ-ш чинники:
Таблиця 1
Десять кращих змагань у категорп «багатодент» в 2001—2009рр.
Рис. 1. КатегорИрейтингових змагань
МГсце в рейтингу Змагання, рГк, мГсце проведення Кшьшсть очок
1 1гри ОлГмтади (2008), Пешн 192 803
2 1гри ОлГмпГади (2004), АфГни 191 785
3 чемтонат свГту (2007), Осака 191 194
4 чемпГонат свГту (2009), Берлш 191 109
5 чемпГонат свГту (2005), Гельсшш 190 375
6 чемпГонат свГту (2003), Париж 190 128
7 чемпГонат свГту (2001), Едмонтон 189 244
8 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2006), Штутгарт 187 855
9 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2005), Монако 187 704
10 Всесвинш легкоатлетичний фГнал (2003), Монако 185 172
• спортивнГ результати, показанГ легкоатлетами на змаганнях-
• рГвень майстерностГ спортсменГв, якГ брали участь у конкретному змагант (!'-хне положення у свпових рейтингах, титули — медалюти 1гор ОлГмтад Г чем-пГонатГв свГту, свГтовГ рекордсмени), незалежно вГд показаних спортивних результатГв-
• свГтовГ рекорди, встановленГ у конкретному змаганнГ.
Це дае тдстави стверджувати, що рейтингова система оцГнки змагань, яка склалася в даний час, сприяе
пГдвищенню! хньо! якостГ.
У результата дослГдження було проаналГзовано рейтинги змагань [2, 5] з легко!'- атлетики в 12-и кате-горшх (п=21 600) у перюд 2001−2009 рр.
Увагу пГд час аналГзу було акцентовано на «багато-денних» змаганнях, що займали у рейтингу з 1-го по 10-те мГсце у перюд 2001- 2009 рр. Г з 1-го по 3-те мГсце у всГх Гнших категорГях у 2009 р. У результатГ дослГджень визначено 10 кращих «багатоденних» зма-гань ХХ1 ст. (табл. 1).
Педагопка, психолопя та медико-бюлопчн
Таблиця 2
Крани змагання в рейтингу категори «багатоденш» 2009 р.
Мiсце Змагання Кра! на Дата Кшьюсть очок за результат Юльюсть промоцшних* очок Юльюсть очок за С Р Загальна юльюсть очок
1 1ААФ 12-й чемтонат свпу з легко! атлетики Нiмеччина, Берлш 15. 08 — 23. 08 175 799 14 950 360 191 109
2 Всесвгтнш легкоатлетичний фшал 1ААФ/ВТБ Грещя, Салонiки 12. 09 — 13. 09 169 322 15 820 — 185 142
3 Eugene USA Ch. США 25. 06 — 28. 06 168 757 6 675 — 175 432
Примтки: *- промоцшш очки — р1вень майстерноста, атлетв (!хне положення в свггових рейтингах-
медалгсти 1гор Ол1мп1ад i чемтонапв свггу, св1тов1 рекордсмени), яю брали участь у змаганш- СР — св1тов1 рекорди
Таблиця 3
Рейтинги змагань ргзних категорш 2009 р.
Мкце Змагання Кра! на, мiсто Дата Загальна юльюсть очок
«одноденш»
1 Золота лога 1ААФ «Свгтовий клас» Швейцарiя Цюрiх 28. 08. 09 94 544
2 Золота лйа 1ААФ «Золоте свято» Iталiя, Рим 11. 07. 09 93 350
3 Супер Гран При 1ААФ «Негси^» Монако, Монако 28. 07. 09 92 796
«у примщенш»
1 Кубок Шпаркассен Шмеччина, Штутгарт 07. 02. 09. 45 082
2 4емпiонат Свропи в примштенш Iталiя, Турин 06. 03−08. 03. 09 44 957
3 Авiва Гран npi Велика Бриташя, Бiрмiнгем 21. 02. 09 44 525
«з видiв»
1 Змагання САА Зiрки жердини Укра! на, Донецьк 15. 02. 09 10 574
2 35-тi днi метальник1 В Ердгаз Шмеччина, Галле 23. 05−24. 05. 09 10 420
3 Кубок Свропи з зимових метань 1спашя, Лос-Реалехос 14. 03−15. 03. 09 10 243
«з багатоборств»
1 Виклик 1ААФ з багатоборств (34th Hvpo-Meeting) Австрiя, Гетю 30. 05−31. 05. 09 10 066
2 Декастар Францiя, Таленс 19. 09−20. 09. 09 9 920
3 Кубок Свропи з багатоборств (Супер тпгя) Польща, Щецiн 27. 06−28. 06. 09 9 674
«3i спортивно!& quot- ходьби»
1 Фiнал Виклику 1ААФ зi спортивно! ходьби Ро^, Саранськ 19. 09. 09 10 323
2 Гранi 1ААФ зi спортивно! ходьби (Марш на ринок) Польща, Кракiв 30. 05. 09 10 323
3 Гранi 1ААФ з спортивно! ходьби (Виклик 1ААФ зi спортивно! ходьби) Китай, Ул 18. 04−19. 04. 09 10 167
1з табл. 1 видно, що 1-ше мосце в данш категори займають 1гри Оломшади (2008) у Пеюн — 192 803 очка, 2-ге мосце — 1гри Оломшади (2004) в Афшах — 191 785 очок, з 3-го по 7-ме мосце десятки кращих змагань 2001−2009 рр. — чемтонати свиу (вод 191 194 до 189 244 очка). З 8-го по 10-те мосце в рейтингу в категори «багатоденш» змагання займае Всесвгтнш легкоатлетичний фшал (вод 187 855 до 185 172 очок) (див. табл. 1).
У категори «багатоденш» у 2009 р. на перших трьох позицоях розподолилися: 1ААФ 12-й чемтонат свиу з легко! атлетики (191 109 очок), Всесвгтнш лег-
коатлетичний фшал 1ААФ/ВТБ (185 142 очка) — Eugene USA Ch. (175 432 очка) (табл. 2).
Наприюнш 1980-х рошв у легшй атлетищ з'-явилися змагання за персональними запрошеннями, яш у бшь-шосп належать до категори «одноденних».
Аналiз! хнього рейтингу показав, що найпопуляр-нiшими i престижними е змагання серй'- Золото! лли i Супер Гран Прт До першо! трiйки в 2009 р. увшшли: Золота лiга 1ААФ: «Свiтовий клас» — 94 544 очка, «Золоте свято» -93 350, Супер Гранi (Herculis) — 92 796 очок (табл. 3).
Популяртсть змагань категори «одноденш» обу-
Продовження табл. 3
Мiсце Змагання Кра! на, мiсто Дата Загальна шльшсть очок
«з марафону» (спшьний)
1 Лондонський марафон Велика Британiя, Лондон 26. 04. 09 10 687
2 Паризький марафон Францiя, Париж 05. 04. 09 10 139
3 Роттердамський марафон Н1дерланди, Роттердам 05. 04. 09 10 102
«з марафону» (чоловiки)

Источник: http://westud.ru/work/484969/Otobrazhenie-kulturnyx-osobennostej-i

Ваш комментарий